Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Ночь в музее под воздействием МДМА
Э, народ! Кто готов услышать историю про мою безумную ночь в музее, когда я оттянулся на полную катушку и прятался от охранника? Ну-ка, собирайтесь вокруг, и я расскажу вам все детали!
Дело было на прошлой неделе, я прокачался на старого дельца в нашей школе. Он старый опытный кидала, знает, где достать закладки по самым низким ценам. И тут он мне предложил новое, редкое чудо - МДМА. Чувак сказал, что эти таблетки вумат, сильнее люся LSD. Конечно, я не мог упустить такую возможность, ведь вписать в себя на этот уикэнд планировалось.
Купив закладки, я решил сразу протестировать их действие. Мой план был прост - провести ночь в одном из городских музеев, чтобы насладиться произведениями искусства, окунуться в эстетику и впиться в краски под воздействием МДМА. Но никто не предупредил меня, что на охране там работает такой же монстр, как и сам музей!
Итак, ночной музей. Когда я впервые вошел в зал с картинами, чувствовалось, что МДМА уже начинает действовать. Цвета стали ярче, контрасты более резкими, я словно окунулся в психоделический трип. Я глотнул еще одну закладку и почувствовал, как леди внутри меня начинают просыпаться.
Я прогулялся по залам музея, забывая о всем на свете. Я был готов погрузиться во все произведения искусства, как будто я сам создал их своими руками. Музей стал для меня временным убежищем, где я мог оттянуться от реальности и полностью погрузиться в искусство.
Но, блин, не все шло гладко. Когда я перешел в зал с известными скульптурами, заметил, что за мной начал следить охранник. Блин, он наверняка понял, что я не в нормальном состоянии и решил меня задержать. Типичный старый придурок!
В какой-то момент я взял решение начать прятаться от этого кучера. Я быстро и бесшумно прокрасться за спину, как умеют делать ниндзя! Вот только дельцо с МДМА начало волшебно действовать, я стал вести себя странно, руки двигались, словно по инерции, и ноги отказывались слушаться. Но я был уверен, что справлюсь, ведь музей - это моё!
Моя странная ходьба и жесты только подогревали интерес охранника. Чувак начал пристально наблюдать за мной, будто я для него стал настоящим шедевром! Ну, думаю, это уже совсем не кайф, я пришел сюда, чтобы вписать в себя искусство, а не быть его частью!
Я понял, что мне нужно найти способ сбежать от охранника. Но как? Я посмотрел вокруг и заметил дверь с надписью "Запретный вход". Мне не хватало разума, чтобы понять, почему музей имеет запретный вход, но я решил воспользоваться этой возможностью. Что-то вроде "отчаянной попытки"!
Я медленно приблизился к двери, охранник был слишком занят рассматриванием моих странных движений. И, наконец-то, я вошел в запретный зал! Здесь были выставлены произведения, которые добровольно не показывают посетителям. Вот это да! Я стал испытывать смесь восторга и страха, будто попал в своего рода запретный трип. |
В этом зале я провел еще несколько часов, наслаждаясь каждым произведением и чувствуя, как мои мысли и воображение переплетаются воедино. МДМА давало мне новые грани восприятия, как будто я смог проникнуть в саму суть искусства. Не знаю, как описать это ощущение, но оно было просто волшебным! Но внезапно, я услышал приближающиеся шаги. Охранник настиг меня! |
Задыхаясь от волнения и от воздействия МДМА, я попробовал найти способ выбраться. И вдруг! Я заметил маленькое окно в стене. Оно было достаточно большим, чтобы пролезть через него. Благодаря адреналину и влиянию наркотика, я смог сразу пролезть и выбраться наружу, спасаясь от охранника. Воспоминания об этой ночи останутся со мной на всю жизнь! |
Такие вот дела, народ. Побывать в музее под воздействием МДМА - это нечто волшебное. Пока охранник пытается понять, что же произошло, я с замиранием сердца и улыбкой на лице отправляюсь навстречу новым приключениям. Хочешь впечатлений? Экстрима? Пробуй закладки, и реальность начнет танцевать перед тобой!